Основные требования украинского законодательства к деятельности по предоставлению микро-кредитов онлайн

Діяльність за поданням кредитів фінансовими установами онлайн, загалом, підлягає тому ж регулюванню, що і офлайн-кредитування. Зокрема, нижче вказані основні нормативно-правові акти, які застосовуються до цієї діяльності.

Закон України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664 - III від 12.07.2001

Базовий закон, що встановлює основні вимоги до надання фінансових послуг, у тому числі до надання засобів в кредит (на певний термін і під відсоток). Відповідно до вказаного закону діяльність за поданням засобів в кредит є фінансовою послугою, можливість надання якої вимагає реєстрації в якості фінансової установи і отримання ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ліцензійні умови надання такого роду послуг передбачені у розпорядженні Комісії № 4802 від 18.10.2005). Закон також передбачає перелік умов, які повинні передбачатися кредитним договором.

Закон України "Про захист прав споживачів " № 1023 - XII від 12.05.1991

Вказаний закон передбачає, що до моменту підписання кредитного договору, фінансова установа зобов'язана повідомити свого клієнта (позичальника) у письмовій формі про певні умови (наприклад, про орієнтовну вартість кредиту, тип процентної ставки, суму, на яку кредит може бути виданий). Крім того, закон передбачає перелік умов, які повинні передбачатися кредитним договором у випадках споживчого кредитування.

Закон України "Про відвертання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового знищення" № 1702 - VII від 14.10.2014

Відповідно до цього закону фінансові установи зобов'язані проводити ідентифікацію своїх клієнтів (позичальників). Така ідентифікація проводиться на підставі паспорта і ідентифікаційного номера. В зв'язку з цим слід зазначити, що підзаконні акти, які регулюють безпосередньо процедуру і вимоги до ідентифікації, передбачають, що фінансова установа здійснює ідентифікацію клієнтів (позичальників) на підставі представлених офіційних документів (паспорта, ідентифікаційного номера) або завірених в установленому порядку їх копій.

Закон України "Про захист персональних даних" № 2297 - VI від 01.06.2010:

Вказаний закон передбачає, що обробка персональних даних фізичної особи (клієнта фінансової установи) юридичною установою (фінансовою установою) дозволяється тільки за умови отримання відповідних угод від фізичної особи.

Розпорядження Комісії № 111 від 01.03.2011 (Методика формування і списання небанківськими фінансовими установами резерву для відшкодування можливих втрат по усіх видах кредитних операцій):

Розпорядження вимагає від фінансових установа самостійно перевіряти фінансовий стан своїх клієнтів (позичальників). Документами, які підтверджують фінансовий стан позичальника, є завірені працедавцем довідка з місця роботи і довідка про доходи позичальника.