При розгляді заявки на кредит банки України проводять відбір клієнтів, виходячи з їх здатності оплачувати послугу кредитування. Багато в чому методи українських банків схожі з методикою зарубіжної кредитної політики.

Методика фінансового скринінгу країн формується на підставі законодавчої бази, економічного і фінансового стану країни, а також запитів споживачів. Проте, в основу методик зарубіжних і українських банків закладені два головні методи "природного відбору" позичальників - це фінансовий аналіз і математична статистика.

Українські банки в оцінці ризиків застосовують кількісний і якісний фінансовий аналіз, в результаті яких проводитися моніторинг кредитних рейтингів, оцінка міри ризиків, аналіз даних по клієнтові, отриманих при анкетуванні.

З огляду на те, що багато суб'єктів підприємницької діяльності знаходяться "в тіні", багато кредитуючих компаній йдуть на поступки і нехтують відсутністю офіційного працевлаштування. Як наслідок відсутні реальні цифри, що оцінюють надійність клієнта і кредитна компанія стає провальною.

Зарубіжні кредитори вимогливіші до своїх клієнтів, а їх методи консервативніші. У більшості випадків переслідується прозорість звітності, не допускаються "сірі" доходи".

Банки і фінансові установи, що функціонують на Україні, намагаються розвиватися і вводити нововведення, що дозволяють скоротити ризики при кредитуванні. Так, банки виставляють більший перелік документів, що підтверджують платоспроможність клієнта, а МФО підстраховуються високими процентними ставками за кредитом.