Про колекторів, чужий кредит і нав'язливі дзвінки

Деякий час назад я купив сімку дочці-першокласниці. Не пройшло і місяця, їй почали надзвонювати колектори. З приводу лівого кредиту, якоїсь незнайомої людини і усього іншого.

Щоб розставити усі крапки над "і", ніякого кредиту я не брав, про що вперше спокійно і повідомив цих нехороших (як згодом з'ясувалося) людей.

А дзвінки між тим тривали. І не мені, а саме доньці. І ці нехороші люди взялися залякувати дитину.

Проінструктувавши дочку про те, що у разі дзвінків з невідомих номерів, телефон потрібно передавати мені, я на деякий час заспокоївся. Проте даремно. То мене під рукою не було, то дзвінки обривалися занадто швидко.

Загалом, одного прекрасного дня я їх таки упіймав. Визнаю, що я поводився некоректно (на касирах і операторах колл-центру відриваються тільки мудаки), але мене зірвало. Хвилин 15 я виключно матірно розповідав про свої душевні переживання, про те, що дитину залякувати недобре і про те, що я вже просив їх викреслити номер з бази, як явно некоректний. Потім зітхнув і запитав, - тепер поговоримо нормально?

Оператор запитала, - проорались?! - у мене відкрилося друге дихання і вона тупо кинула трубку.

Я злегка заспокоївся і запитав себе, - якби ти був супергероєм, в чому б була твоя суперсила? І сам собі відповів, - в занудстві. Свого часу я змусив Ощадбанк злегка поміняти протокол обміну даними, тому що дрібній конторі, в якій я працював стандартний протокол не підходив. Я їх тупо задовбав.

Ну і ось. Загалом, я упізнав номер тієї контори, яка дзвонила дочці і почав їм дзвонити.

Я дзвонив їм у відповідь на кожен їх дзвінок.

Я дзвонив їм у відповідь на кожну їх смску.

Я дзвонив їм коли прокидався.

Я дзвонив їм коли засинав.

Я дзвонив їм перед обідом.

Я дзвонив їм після обіду.

Я дзвонив їм коли мені було нудно.

Я дзвонив їм коли просто згадував про них.

Я дзвонив їм коли у мене був поганий настрій.

Я дзвонив їм коли хтось на роботі діставав мене.

Я дзвонив їм коли повертав голову до вікна, дивився на сонечко в небі і думав, - добре-то як! Дай зіпсую настрій цим гандонам!

Загалом, я дзвонив їм ЧАСТО.

Через тиждень мене стали упізнавати по голосу. Через два почали відповідати, що все, ВСЕ, МИ ВИКРЕСЛИЛИ ВАС З УСІХ БАЗ, НЕ ДЗВОНИТЕ НАМ БІЛЬШЕ!!  (слабаки! Ощад протримався місяць!) Думаєте мене це зупинило? Та зараз.

Коротше, за два тижні дзвінки і СМСки від них припинилися. А через три тижні перестав дзвонити я.

Через місяць дочці прилетіла чергова СМСка. Я подзвонив. Вони упізнали мене по голосу (по голосу, Карл!), сказали, що проблема в несинхронізованій регіональній базі і що вони зараз усі усунуть, тільки будь ласка, БУДЬ ЛАСКА НЕ ДЗВОНІТЬ БІЛЬШЕ!

Відтоді тиша. Проблем з тими колекторами я не маю.

Мораль: кричати, лаятися і матюкатися - контрпродуктивно. Повільно і методично вижирати мозок - ось правильний метод!